Karna.val — Я так захотела

Тисячі поглядів Читають одне одного, Але ти не дивишся в очі. Усе, що мені треба — Я все зрозумію і так. Бо те, що ти не сказав, Я чую голосніше за сто децибел. І що б ти не робив, Думки про мене не покидають твоє тіло.

Значить, я так захотіла, І тут немає феномена. Це не змінює справи, Усе в блекауті, а я в білому. Значить, я так захотіла. Думки про мене не покидають твоє тіло.

Значить, я так захотіла, І тут немає феномена. Усе в блекауті, а я в білому. Значить, я так захотіла. Думки про мене не покидають твоє тіло.

Я — твій психотип, Всередині мене магніт, але тобі хочеться піти. Стала тією, про кого ти нікому не говорив, Та, кого за твоїми почуттями згенерував ШІ. Я — не для інших, Я — без альтернатив, Я — твій головний страх, якого хочеш полюбити. Можеш нічого не говорити, хай навіть між нами стіни, Бо я все бачу без рентгена. Думки про мене не покидають твоє тіло.

Значить, я так захотіла, І тут немає феномена. Це не змінює справи, Усе в блекауті, а я в білому. Значить, я так захотіла. Думки про мене не покидають твоє тіло.

Значить, я так захотіла, І тут немає феномена. Усе в блекауті, а я в білому. Значить, я так захотіла. Думки про мене не покидають твоє тіло. Думки про мене не покидають твоє тіло.