Король и Шут — Дурак и молния

Гримить грім, Блискає блискавка вночі, А на пагорбі стоїть божевільний і кричить: «Зараз спіймаю тебе в торбу, І блискати ти будеш у ній, Мені так хочеться, щоб стала ти моєю!»

То хлопець до лісу мчить, То на поле, то до струмка, Усе спіймати прагне Блискавку!

Увесь сільський люд Дивитися на це виходив, Як на пагорбі божевільний бігав і бешкетував. Він, видно, у сварці з головою, Видно, сам собі він ворог, Треба ж вигадати таке — о дурень!

То хлопець до лісу мчить, То на поле, то до струмка, Усе спіймати прагне Блискавку!

Вранці сільською дорогою Повільно йшов нічний герой, Увесь кошлатий і сивий, І посміхався…

То хлопець до лісу мчить, То на поле, то до струмка, Усе спіймати прагне Блискавку!