Михаил Круг — Все Сбудется
Помовчимо і все збудеться, вір, Є на світі щасливі дні, Після гірких і важких втрат Вони повертаються знову. Їхня дорога не така вже довга, Версти щастя коротші на крок, І трохи лишилось вина, Тож давай помовчимо просто так.
Помовчимо про зниклих друзів, Помовчимо добрим словом про них, І уявимо, ніби недавно У цей вівторок ми їх бачили. І не будемо ворожити на туза, Будемо вірити, а віру збережемо, Помовчимо, все встигнемо сказати, Навіть більше, але лише потім.
Помовчимо про несправджені мрії, Нехай душа відпочине від дзвінків, Ключ у замку поверне тиша, І за піччю не чутно цвіркунів. Переконуюсь у зайвості слів, Ви іншим розкажіть уже Казки Віденського лісу ментів Про покаяння й про душу.
Коментарі