Михаил Круг — Кольщик

Кольщику, наколи мені куполи, Поруч чудотворний хрест з іконами, Щоб грали там дзвони З переливами й перебоями. Наколи мені хатинку біля струмка, Нехай тече на волю тонкою струйкою, Щоб від неї портний суддя Не відгородив мене решіткою.

Намалюй червоний захід, Троянду за колючим іржавим дротом, Рядок: «Мамо, я не винен!» Наколи, і нехай спробують стерти. Якщо місця вистачить — намалюй Човен із вітрилами, повними вітру, Відплию, вовки, і ось вам… Щоб назавжди мене запам'ятали.

Не осуджуй мене, мамо, Я жив лише тим, Що знав — ти мене чекаєш. Я знаю, ти плачеш вечорами й бачиш сни, Де я зовсім ще маленький, Підкрадаюсь до тебе І закриваю твої очі долонями. Ти навмисно кажеш: «Батьку? Татьянко?» Я сміюся: «Ні-ні, не вгадала!» Батькові з Танюхою привіт. Гроші в конверті не йшли — Суки все витягнуть, Та я ж назло їм повернусь, Бо ти мене чекаєш.

І легло на душу, мов спокій, Зустріти мати — одне моє бажання. Хрест наколи, щоб я забрав із собою Визволення, та не покаяння. Хрест наколи, щоб я забрав із собою Визволення, та не покаяння.