На-На — Фаина

Гей, де ж щастя, мов талий сніг, Де ж, Фаїно, твій сріблястий сміх? Ховаєш ти очі від мене, і вже серед білого дня Ти з іншим цілуєшся при всіх.

Фаїно, Фаїно, Фаїно, Фаїно, Фай-на-на Фаїно, Фай-на-на Фаїно, Фаїно, Фаїно, Фаїно! Фаїно, Фаїно, Фаїно, Фаїно, Фай-на-на Фаїно, Фай-на-на Ах, люблю тебе, Фаїно-Фаїно!

Ши-на-най-да-опа, ши-на-ши-на-най Ши-на-най-да-ши-на-най-да-опа, ши-на-най Ши-на-най-да-опа, ши-на-ши-на-най Ши-на-най-да-ши-на-най-да-опа, ши-на-най

Фаїно, Фаїно Фай-на-на, Фай-Фай-Файна Фаїно, Фаїно, Фаїно, Фаїно Фай-на-на, Фай-Фай-Файна Фаїно, Фаїно, Фаїно, Фаїно Фаїно, Фаїно, Фаїно, Фаїно, Фай-на-на Фаїно, Фай-на-на Ах, яке ім'я, Фаїно-Фаїно!

Так, у цій пісні лише крапля сліз. Навіщо ж, Фаїно, ти мене обдурила? Навіть якщо я тобі не пара, Я свою забуду печаль і сум, А наша пісня нехай лишиться лише нашою.

Фаїно, Фаїно, Фаїно, Фаїно, Фай-на-на Фаїно, Фай-на-на Фаїно, Фаїно, Фаїно, Фаїно! Фаїно, Фаїно, Фаїно, Фаїно, Фай-на-на Фаїно, Фай-на-на Ах, люблю тебе, Фаїно-Фаїно!

Ши-на-най-да-опа, ши-на-ши-на-най Ши-на-най-да-ши-на-най-да-опа, ши-на-най Ши-на-най-да-опа, ши-на-ши-на-най Ши-на-най-да-ши-на-най-да-опа, ши-на-най

Фаїно, Фаїно Фай-на-на, Фай-Фай-Файна Фаїно, Фаїно, Фаїно, Фаїно Фай-на-на, Фай-Фай-Файна Фаїно, Фаїно, Фаїно, Фаїно Фаїно, Фаїно Ах, люблю тебе, Фаїно-Фаїно!

Фаїно! Фаїно! Фаїно! Фаїно! Фай-на-на Фаїно, Фай-на-на Фаїно, Фаїно, Фаїно, Фаїно Фай-на-на Ах, яке ім'я, Фаїно-Фаїно!