Группа КАШЕМИР — Магниты

А якщо ми як магніти Чого ж ми гордо мовчимо? Дорослі люди зараз просто так ідуть, не шукаючи причин А якщо ми як магніти Чого ж нас знову зводить? О-о-о-о

Мені всі ці правила, а мені й так добре Казали, вміють прощати, але мені здається — нам ще вчитися Твої слова — просто лід, що потім розлітаються в нікуди Купа банальних фраз, як шкода, що я тобі приніс Свої образи в руках, що потім опинилися в урні

Навіщо ми граємо в гордість, ми сварилися й розійшлися Залишилися звички полюбити й розлюбити, ніби за замовчуванням Перед тим як ти заснеш, я з тобою попрощаюся Так, я пам’ятаю про тебе, але навіть не сумую Навіть не сумую

А якщо ми як магніти, чого ж ми гордо мовчимо? О-о-о-о Дорослі люди зараз просто так ідуть, не шукаючи причин А якщо ми як магніти, чого ж нас знову зводить? Адже ми обіцяли одне одному давно цього не повторювати

Хто ж знав, які ми з тобою люди? Що то за погляди вночі? Там, де треба піти, ми чомусь стоїмо І чомусь мовчимо?

Ми самі знали, на що йшли І хай зараз не так паршиво Знову ніч у голові все по колу закрутила Поки ти десь там — би з іншим не закрутила Я після півночі набрав сміливості, біжу Усю цю логіку викину назовні, до тебе впритул Щоб ти розказала, як тобі стало краще Без того, хто зрештою так тобі був потрібен

А якщо ми як магніти? Чого ж ми гордо мовчимо? Дорослі люди зараз просто так ідуть, не шукаючи причин А якщо ми як магніти, чого ж нас знову зводить? Адже ми обіцяли одне одному давно цього не повторювати

А якщо ми як магніти Чого ж ми гордо мовчимо? Навіть не сумую Чого ж нас знову зводить? Усього цього не повторювати