JALAGONIA — Океаны

Знову обростаю крилами Ніхто не називав мене Так по імені Коли душа моя була на мілині Ти збив ґрунт із-під ніг Синіми очима

А мені ж багато не треба було Лиш би серце без кохання Не остигло І ти відкрив від витоку до гирла У мені найглибші почуття

Твої очі — океани дивляться на мене І мовчать про головне Чому, скажи, у цій глибині Незнайомій мені Я десь на дні безвісти

Очі твої — океани І так дивно Я не хочу на інші береги Моя стихія — твої урагани І я йду на світло Лише до твоїх маяків

Кохання народжується, коли ти до нього готовий Коли слова не потрібні І ти все відчуваєш під шкірою Воно не чує чужих голосів Бо лише поклик від серця Ніколи не буває хибним

І ось я стою перед тобою Оновленою й такою живою Я так довго йшла до себе Щоб знайти тебе Подивись — тане сніг Серед січня

Твої очі — океани дивляться на мене І мовчать про головне Чому, скажи, у цій глибині Незнайомій мені Я десь на дні безвісти

Очі твої — океани І так дивно Я не хочу на інші береги Моя стихія — твої урагани І я йду на світло Лише до твоїх маяків

Океани океани океани