Дарина Хуртовина — Цілу ніч НЕ СПАЛА, Цілу ніч СКАКАЛА

Причепився до мене біля магазина Кучерявий, синьокий молодий хлопчина. Синьокий молодий, років 18, Просить, щоб я його навчила цілувати: «Якщо допоможеш віднести пакунки — Я тобі покажу справжні поцілунки». Хлопець мило посміхнувся, посадив у машину — В тій машині я зробила з хлопчика мужчину.

Цілу ніч не спала, цілу ніч скакала, Ну а що ще треба у моєму віці? Цілу ніч скакала, пів ночі кричала, А потім до світанку грала на сопілці. Цілу ніч не спала, пів ночі рахувала У нічному небі зірочки. А хлопчина теж не спав, а хлопчина працював — Не міг відірватись від моєї квіточки.

А хлопчина не дає спокою, Ніби привид, ніби тінь, все ходить за мною. [?] Каже: «Пані, щас я слабо зрозумів науку — Дайте спробувати ще раз ту солодку штуку».

Цілу ніч не спала, цілу ніч скакала, Ну а що ще треба у моєму віці? Цілу ніч скакала, пів ночі кричала, А потім до світанку грала на сопілці. Цілу ніч не спала, пів ночі рахувала У нічному небі зірочки. А хлопчина теж не спав, а хлопчина працював — Не міг відірватись від моєї квіточки.

Хоч я вже не молода, не струнка дівчина, Як згадаю ту сопілку — трусяться коліна.

Цілу ніч не спала, цілу ніч скакала, Ну а що ще треба у моєму віці? Цілу ніч скакала, пів ночі кричала, А потім до світанку грала на сопілці. Цілу ніч не спала, пів ночі рахувала У нічному небі зірочки. А хлопчина теж не спав, а хлопчина працював — Не міг відірватись від моєї квіточки.