Про артиста «Фактор 2»
Ілля Подстрєлов народився 17 червня 1980 року у Воркуті: сніг у червні, музична школа з фортепіано, училище, яке не довчив через переїзд. У 1996-му родина осіла в Гамбурзі за єврейською лінією — батько боявся російської армії, у Німеччині від служби звільняли. Шістнадцятирічний студент IT-училища слухав «Сектор Газа» і «Красную плесень» і клеїв «дитячі маячні» куплети. Володимира Панченка привезли з казахстанського Тюлькубаса 1995-го: хор, голубник із батьком, чотири роки акробатики в Гамбурзі, потім служба й лише німецьке громадянство. Спільний друг Деніс Флайшхауер звів їх в училищі на IT-адміністраторів. Ілля показав уже готові «Войну» і «Одинокую звезду»; Володя співав під гітару, з дикцією допомагала тітка-хормейстер — речитатив по складах, доки не сів на автомат. Писали вдома в комп’ютерний мікрофон, прогулюючи школу й роботу, роздавали копії друзям. Слово Faktor для сайта було зайняте — дописали двійку: двоє людей і претензія стати «важливим фактором». Майже назвалися «Голосом Дюссельдорфа».
Перший альбом «В нашем стиле» (2002) і «Мы — фальшивые MC» (2003) розійшлися російськомовною Німеччиною; DJ Vital (Віталій Мозер) вивів їх у клуби по два-три сети за ніч. У грудні 2003-го у Франкфурті Сергій Жуков почув чернетку «Красавицы» з матом у другому куплеті й попросив вичистити під радіо. Ілля рік не наважувався летіти до Москви. Коли таки прилетіли, Жуков зняв кліп, узяв їхнє «Преступление» собі на «Территорию нежности», а 2005-го «Красавица» пробила відмову станцій, стала на «Русское радио» й очолила «Золотой граммофон». За рік — перевидання в Росії, «Истории из жизни» в двох обкладинках Extra Light і Super Hard, інтерактивний кліп «Отчим» із Максимом Коноваловим і трьома фіналами на «Муз-ТВ», чотири «золоті диски», сто концертів за чотири місяці, сім тисяч у петербурзькому «Ледовому». «Рекордъ-2006», «Иммунитет подорван» після крадіжки студійних сесій, пародія «Хочу на TV», саундтрек до «Антидури». Дворовий поп-реп, який самі називали хуліганським: «Шалава», «Весна», «Класс, детка, класс», «Штаны», переписаний Візбор «Ты у меня одна», «Армия» на мотив Status Quo.
У 2008-му контракт із Жуковим скінчився, ім’я лишилося в продюсерів — дует став «Илья и Влади», випустив «Раритет» і кліп «Постараюсь забыть» (Володя пізніше називав її своєю першою). Наприкінці року Панченко зареєстрував бренд Faktor-2 у Німеччині. Жуков забрав у репертуар «Звёзды падают» і «Одинокую звезду»; група писала «Огнеопасна», «Такие как я» і саундтрек до «Реальных пацанов». Паралельний бізнес — караоке й кредити — посварив друзів. У серпні 2012-го Ілля поїхав до Росії від боргів і суду; Володимир лишився закривати кредитора. Відтоді бренд розколотий: у Росії Подстрєлов з Андрієм Камаєвим із серпуховської студії (банкети, з ~2015-го зали пішли); у Німеччині — брати Володимир і Денис Панченки (BROS, альбоми Brüder і BRA4OS). Ілля твердить, що написав майже все і Володя «хай не лізе в Росію»; суд 2022-го не віддав йому одноосібне авторство. Панченко їздить РФ за робочою візою, 2026-го співає «Красавицу» на Сахаліні та в Комсомольську. Чутки про його смерть — фейк.
Особисте життя йшло паралельно з поділом території. Ілля познайомився з Тетяною, коли гурту потрібен був жіночий голос; пісня не склалася, шлюб склався, доньку назвали Ліндою на честь співачки, на яку він фанатів. Другий шлюб — з Іриною, син Савелій (3 листопада 2019); дружини, за його словами, не в захваті від гастрольного побуту, на будні він часто відмовляється заради сім’ї. Камаєв одружений учетверте. У Володимира дружина Юлія, син Арсеній і донька Олександра, дім у Німеччині; якийсь час він викладав зізнання дружині, потім закрився. Два склади співають ті самі двори, ту саму «красавицу» і «весну», і зал усе одно підхоплює — як у нульових, коли батьки морщилися, а касети переписували до дір.
Коментарі