Про артиста «Юлія Беретта»
Юлія Анатоліївна народилася 19 лютого 1979 року в Москві, у дівоцтві Долгашова. Батьки розійшлися, коли їй було два роки, мати вийшла заміж знову, в домі з’явився вітчим. Дівчинка стукала пальцями по столу, як по клавішах, і мати відвела її до музичної школи на фортепіано. Школу вона закінчила. Бальні танці тривали недовго. На плавання її не взяли: погано тягнула носок. З дитинства вона ворожила на картах і вірила в духів. У 1996 році на випускному мати вийшла співати і забула слова. Юля вибігла і підхопила ноту. Музиканти, що грали того вечора, покликали її у вихідні до ресторану. Так з’явилися перші свої гроші. Вона вступила на філологію в педагогічний імені Леніна і за пару місяців пішла. Потім був Московський психолого-соціальний університет, і його вона теж залишила, вже роком пізніше. По телевізору побачила набір у російську версію дівочого гурту і дійшла до кастингу. Її взяли одразу й одностайно, а вона, ще не знаючи цього, продовжувала ходити з рештою.
У «Стрелках» вона була Ю-Ю, з 1997 року в основному і золотому складі. Для гурту написала «Весну», «Бумеранг», «Успеем», «Москву» і стала співавторкою «Вечеринки». На «Москву» і «Бумеранг» зняли кліпи. Разом із гуртом у неї «Овация», «Стопудовый хит» і «Золотой граммофон». Сама вона каже, що «Стрелки» першими з жіночих колективів зібрали «Олімпійський». У 2002 році починається сольне ім’я Беретта. 1 січня 2003 року виходить «Итак... ?», тринадцять пісень. «Иду», «Хочу», «Мир, дружба, жвачка», «Странный ты», «Сразу двоих», «Попался в сети», «Про это», «Попа к попе» на 4 хвилини 14 секунд, «Пчёлка», «Туризм лучше, чем эмиграция», «Страх» і «Свободный полёт». Пустощі, які вона потім назве своєю музикою поруч із пристрастю і ніжністю, вже сидять у цьому першому альбомі.
Кіно почалося з музики. Вона принесла продюсеру свої пісні, їх узяли в картину, а їй запропонували велику роль. У 2005 році вона закінчує ГІТІС, акторський факультет майстерні Юрія Ніфонтова. У другій половині нульових пише з Андрієм Губіним вісім пісень. Вони лягають у «Без падения»: на полиці альбом стоїть 31 грудня 2013 року, дев’ятнадцять місць. Заголовна, «Женщина», «Такси», «Кошка», «Секси» на 3 хвилини 45 секунд, «Лобовое стекло», «Только для тебя», «Титры», «Ландыши в январе», «Реалист», «Сколько можно», «Подруга-крокодил» і «Красное солнце». Частина пісень повертається другим дублем і танцювальним міксом. 8 лютого 2013 року дует із Вадимом Галигіним, «Твоя, моя проблема». З 2009 по 2012 рік вона співає з колишньою «стрелкою» Світланою Бобкіною, Герою, дуетом «НеСтрелки». З 2011 по 2020 рік заміжня за Володимиром Володимировичем Глєбовим. У 2015 році народжується син Володимир. 16 листопада 2017 року альбом «Личное»: «Тайна», «Жалюзи», «Любовь не стесняется», «Зеркало-река», «Москва», «Папа» на 3 хвилини 48 секунд, «С днём рождения» на 3 хвилини 25 секунд і «Мой офицер». 24 листопада окремо «Мама», 2 хвилини 57 секунд. Ще раніше, 23 серпня 2017 року, «Дочь моего отца».
14 лютого 2018 року виходить «Дикая», 4 хвилини 4 секунди. Вона сама називає її візитівкою і каже, що кілька років це був найбільш запитуваний дзвінок у телефоні. За тиждень до того, 7 лютого, та сама пісня звучить акустикою, 4 хвилини 17 секунд. 1 січня 2019 року «Чёрное прошлое», вісім пісень: «Так же, как она», «Пластинка», «Иголка», «Прятки», «Мадонна», «Лимон», «Игра» і «Ласки». 2 липня 2021 року «Зая», 2 хвилини 45 секунд, і вона стоїть першою в російському списку. 17 грудня того самого року «От...личный альбом» перша частина: дика, «До мазохизма», «Привет», «Степлером», «Укрою ночь», дочка батька, «Прилетай». 1 квітня 2022 року друга частина: «Роман», «Пятница», «Забери меня из бара», «Аритмия» на 3 хвилини 15 секунд, «Родственные души» і знову зая. За «Аритмию» їй дають «Золотой хит». Ця сама премія відзначала її у 2019, 2020 і 2021 роках. У 2020 році «Мама awards», у 2021-му її називають автором-виконавцем року. У 2018 році медаль за багаторазовий «Кинодесант» і допомогу військовим та їхнім родинам. 18 лютого 2022 року, за день до свого дня, вона випускає «С днём рождения меня». 23 серпня «Мантра любви к сыну», 5 хвилин 19 секунд, найдовша з пізніх. 7 лютого 2023 року «Бабушка», 3 хвилини 26 секунд. 2026 рік вона не закриває: 3 березня «Гульнула», 30 квітня «Губину» на 2 хвилини 37 секунд, 20 жовтня «Ураган», 20 листопада «Корпоратив» на 3 хвилини 16 секунд. На полиці сто двадцять п’ять збірок і більше двохсот пісень і версій, з новорічної «Итак... ?» 2003 року до цього листопада. Московська дівчинка з чужим носком на плаванні стала Ю-Ю, потім Береттою, потім матір’ю Володимира.
Коментарі