Ани Лорак — Одинокая

Любов у божественних обіймах, Я у володінні долі. Ти без ілюзій і здогадок, Не роби висновків, не поспішай.

Ти не мовчи, скажи: «Ревную». Палає щастя за два кроки. Без вірності кохання відступає, Бліднуть почуття на очах.

Самотня стою на вершині, А в мого кохання очі золоті. Я закохана — тобою спалена, Немов птах у піднебессі.

Самотня стою на вершині — Боже, як тремчу від рідного чоловіка! Я кохаю тебе, мій всесвіте, Тобі вірна.

У розлуці годину за день рахуючи, Я буду пам’ять цілувати. При зустрічі добу обіймаючи, Готова заново почати.

Самотня стою на вершині, А в мого кохання очі золоті. Я закохана — тобою спалена, Немов птах у піднебессі.

Самотня стою на вершині — Боже, як тремчу від рідного чоловіка! Я кохаю тебе, мій всесвіте, Тобі вірна.

Самотня стою на вершині — Боже, як тремчу від рідного чоловіка! Я кохаю тебе, мій всесвіте, Тобі вірна.

Самотня стою на вершині, А в мого кохання очі золоті. Я закохана — тобою спалена, Немов птах у піднебессі.

Самотня стою на вершині — Боже, як тремчу від рідного чоловіка! Я кохаю тебе, мій всесвіте, Тобі вірна.

Самотня.