Matvik — Не питай

Ще звучить сірий квартал Та на нервах як жар Хтось ловить удачу, хтось ловить удар Брат, не мели, не мели Мені кажуть, тут кожен другий великий пророк А я собі рівно-рівно без корон Мій дім не для понту, я знаю свій тон Руда-руда, бамба Та себе не продав Я вийшов на хвилю і там не пропав Не треба, не треба тут, давай покажи Я бачив, як ближні стають, як чужі

Не питай, чого я сьогодні такий Дим пливе по двору, а я сам не свій Не питай, не шукай моїх фраз Я мовчу, але все видно і так по очах

Прокидається район В голові Бабилон, та на душі циклон Хтось робить вигляд, що знає мій шлях Я лиш посміхнувся і згас у дворах І не гине — то й близько не чіпляють слова Чужі обіцянки — то просто вода Я йду собі рівно, не рвуся в герої У мене свої, та не всі вже зі мною Ша-ла-ла, братику, не тягни за рукав Я сам розберусь, де не правий, а де правий Мій голос кріпне, набирає розгон І далі йде без чужих заборон

Не питай, чого я сьогодні такий Дим пливе по двору, а я сам не свій Не питай, не шукай моїх фраз Я мовчу, але все видно і так по очах