TATITERA — Любовь основа нашей жизни

Рубін свій колір узяв від уст твоїх, Ти пішла — я в печалі, і серце в крові. Хто в ковчезі сховався, як Ной від потопу, Той один не потоне в безодні любові.

Чиє серце не горить любов’ю пристрасною до милої — Без утіхи тягне свій вік понурий. Дні, проведені без радощів любові, Вважаю тягарем непотрібним і осоружним.

Хто троянду ніжну любові прищепив До порізів серця — недаремно жив! І той, хто серцем чуйно слухав Бога, І той, хто хміль земної втіхи пив!

Ізначальніша за все інше — любов, У пісні юності перше слово — любов. О, нетямущий у світі любові бідолахо, Знай, що основа всього нашого життя — любов!

Не благай про любов, безнадійно люблячи, Не броди під вікном у невірної, сумуючи. Мов жебраки-дервіші, будь незалежним — Може статися, тоді й полюблять тебе.

Пристрасть до тебе розірвала шати троянд, У пахощах твоїх є дихання троянд. Ти ніжна, блискітки поту на шовковій шкірі, Як роса в чудову мить розкриття троянд!

Ізначальніша за все інше — любов, У пісні юності перше слово — любов. О, нетямущий у світі любові бідолахо, Знай, що основа всього нашого життя — любов!