Маша Гончарук — В глазах серо-синих

Говорили про любов очі ясні твої Лиш розтанув вишні цвіт — одразу твій простиг і слід Сенсу більше, ніж у словах Ти таїв у своїх очах Їм вистачило пари слів вирвати серце з оков

Ой-йой, віддала сердечко своє йому я Ой-йой, що ж мамочка зі мною буде? Ой-йой, втонула душа в очах сіро-синіх Ой-йой, заморозив її, як горобину іній

Говорили про любов очі ясні твої Усе, що бачила до них Я спалю, як білий вірш Говорили про любов губи солодкі твої Було все — і що з того? Усе завірюхою замело У небі зір не полічити Сліз моїх морська гладь Пролила їх нічкою тією Коли ти пішов до іншої

Ой-йой, віддала сердечко своє йому я Ой-йой, що ж мамочка зі мною буде? Ой-йой, втонула душа в очах сіро-синіх Ой-йой, заморозив її, як горобину іній

Ой-йой Ой-йой, що ж мамочка зі мною буде? Ой-йой Ой-йой, заморозив її

Ах, доленько-доля Ти навіщо розвела мене з моїм милим? Навиворіт уся душа Виє вітер — прогнати я його не в силах Де образа, а де біль Усе мине само собою Ти, дівчинко, не сумуй Біль на серці відпусти

Ой-йой, віддала сердечко своє йому я Ой-йой, що ж мамочка зі мною буде? Ой-йой, втонула душа в очах сіро-синіх Ой-йой, заморозив її, як горобину іній