Mihael Gudovskih — Взрослая дочь

Колись ти засинала під мій тихий голос і вірила, що тато може все. А тепер ти доросла — і мені найважче прийняти саме це.

Пам’ятаю бантики, іграшки, дитячий сміх до темряви, як до мене бігла з криком: «Тату, почитай мені сни». Перед сном просила казку, тулячись так тепло, і здавалося: наш час нікуди не втік.

Ти трималася за долоньку, ніби в ній був цілий світ, ніби поруч із татом у світі ні біди, ні страху немає. Та роки минули так швидко — не наздогнати і не повернути, і вже у дорослої доньки починається свій шлях.

Моя дівчинка вже не просить казку, не кличе мене ночами проганяти свій дитячий страх. У неї тепер свої дороги, свої фарби, свої думки про любов і про великі мрії.

Моя дівчинка вже не просить казку — лише серцю це важко до кінця прийняти. Ти дорослішаєш із кожним днем, моя рідна, але мені хочеться, як раніше, укривати.

На ліжку немає іграшок, замість ляльок — телефон, замість дитячих сліз і казок — марафон дорослого життя. У тебе свої секрети, зустрічі, плани і справи, адже ніби недавно ти була малюткою.

Я все знаю: так і треба — життя завжди йде вперед. Лише серце, як і раніше, твоє дитинство береже. Десь у пам’яті лишилось: тихий вечір, тепле світло і мій голос над ліжечком, де тобі так мало років.

Моя дівчинка вже не просить казку, не кличе мене ночами проганяти свій дитячий страх. У неї тепер свої дороги, свої фарби, свої думки про любов і про великі мрії.

Моя дівчинка вже не просить казку — лише серцю це важко до кінця прийняти. Ти дорослішаєш із кожним днем, моя рідна, але мені хочеться, як раніше, укривати.

Нехай тобі трапляється лише щире світло. Нехай у твоєму житті не буде ні зради, ні бід. Якщо раптом тобі колись стане холодно в дорозі — знай: у тата, як і раніше, можна силу знайти.

Моя дівчинка вже не просить казку, але я все ще прошу в неба щастя для тебе, щоб любов була взаємною, чистою, ясною, щоб доля твоя була світла і добра.

Моя дівчинка вже не просить казку, але для тата ти залишишся такою — тією малюткою, що колись засинала під мій голос, під рідний.